Уявіть собі: хвилину тому ви народилися, але ваш мозок вже повен думок і ви вмієте говорити 😀. Ви навіть знаєте як тримати ручку і як писати букви!!!😍
Було би класно! Було би класно?
Наші смартфони такі розумні, але ж вони не вчаться! Чому? Бо вних є прошивка та софт! Чому ж в людини цього нема 😭?!
Доречі, а що таке прошивка і софт у вашому телефоні?
Дайте відповіді у коментарях і рушаємо далі з'ясовувати: чому життя таке несраведливе й чому ми мусимо вчитися 😉.
Чи можна прошити людський мозок повністю? Чи варто?
Згадайте про те, що вам, час від часу, бракує пам’яті мобільного, аби встановити додаток для навчання😏.
Тож трохи обчислень не завадить.
Вчені з’ясували, що 23 хромосоми містять 3 000 000 000 особливих літер складної будови: А
(аденін), Г (гуанін), Ц (цитозин), Т (тимін). Якщо не будемо згадувати, як 8 бітів дають 1 байт,
як можна зашифрувати ці чотири букви - А, Г, Ц, Т - використовуючи по два біти: 00, 01, 10, 11,
то маємо знати, що в нашій ДНК інформації всього лише на 750 мегабайтів. Такий собі
застарілий CD- диск (знаєте, що це таке? Бачили? Якщо ні, то запитайте в дорослих). АЛЕ по 23
хромосоми ми отримуємо від кожного з батьків. Клітина, яка утворюється в результаті
запліднення, містить обидва диски. Те саме в кожній клітині нашого тіла.
Але повернемося до мозку 🧠.
У ньому 86 000 000 000 нейронів. Нейрони утворюють невелику кількість контактів (синапсів) між собою ще до народження дитини, а під час навчання їхня кількість зростає
до 1000 000 000 000.
Якщо припустити, що 1 такий контакт це один біт, то додавши їхню кількість до ємності двох дисків по 750 МБ, ми отримаємо ємність людського мозку у 100 ТБ,
це 100 000 000 000 000 000 000 бітів. Для побудови каркасу нашого мозку достатньо 750·2 МБ — це прошивка. Наш софт — це внутрішній дизайн, який вибудовується взаємодією з середовищем існування кожної окремої людини після народження. Це ті дрібні архітектурні конструкції, це ті мережі, утворені нашими нейронами під час знайомства з батьками, родиною, іграшками, подвір’ям, селом чи містом, книжкою...
Як бачимо прошити мозок повністю НЕМОЖЛИВО! Чому?!
Тому що 100 ТБ у 100 000 разів більше інформації ніж може вмістити ДНК ( всього лише
1500 МБ)!
Якщо в тебе запаморочення від нулів, то уяви таке: ти придбав стартовий пакет від мобільного оператора з 2 ГБ інтернету, а використовуєш 100 ТБ і доплачувати непотрібно!
👍 Якось так. 💥
Тривалий час мозок немовляти залишався terra inkognita.
Ну, то коли вже про навчання?🙎
На уроках хімії ви засвоїли (!, ?), що будова визначає властивості, а в нашому випадку вона визначає функцції окремих органів різних систем організму людини.
Тож спочатку з'ясуємо, як будова мозку допомагає нам вчитися.
Він такий зовні:
Так, він нагадує зморшкувате зів'яле яблуко, яке десь там: під кістками черепа та щоденно вимитим волоссям. Якщо розпрасувати цю зім'ятість, то площа поверхні кори головного мозку виявиться більшою, ніж може вмістити наш череп.
Уяви хустину площею до 2500 см2 - це як 100см х 250см. Тепер зв'яжи чотири кінчики хустини разом й торбинку, яка утворилася, вщерть наповни ватою/синтипоном. Розміри клунки порівняй з розмірами власної голови, відкинувши частину, яка припадає на лицьовий відділ черепа. Тепер ти розумієш "зім'ятість" поверхні мозку?
Тепер щодо "кори" - шару клітин, який виконує покривну фунцію - як кора в дерева. Але все не так просто!😬Цей шар, даруйте за тавтологію, шаруватий! В кожного з нас є ці шість шарів.
Сантьяго Рамон-і-Кахаль (1852-1934), будучи професором гістології та патологічної анатомії в Барселоні, першим зафіксував мікроструктуру мозку: мозок складається з окремих клітин - нейронів, які можуть набувмати хімерних форм завдяки тисячам "гілочок". Озброївшись звичайним сітловим мікроскопом він спостерігав мертві нейрони та їхні мережи, але зумів зробити висновки про механізм їх роботи(Нобелівська премія 1906 року). Перегляньте рисунок створений вченим - ніхто не заперечуватиме, що наука це мистецтво?
Придивиь уважно! Бачиш стрілочки на малюнку вченого? Це геніальне припущення напряму передачі нервових імпульсів нейронами! Кахаль побачив й місця контакиів між нейронами, які 1897 році британський фізіолог Чарльз Шеррінгтон назвав - синапсами.
Синапси та навчання? Так!
Ти хочеш запам'ятати вірш або якусь подію? Будь ласка, в мозку активізується група нейронів, яка цю інфу кодує! Якщо два нейрони активізувалися одночасно, то аксон /дендрит росте до клітини-мішені й між ними формується синапс: пресинаптична та постсинаптична мембрани. Якщо ці клітини вже взаємодіяли, то передача збудження підсилюється, бо збільшується кількість медіаторів, а синапс збільшується у розмірах! Протягом життя синапси постійно змінюються: вдосконалюючись і модернізуючись - ці зміни показують чого ми навчилися.
Збільш малюнок та зверни увагу на "шипуватість" відростків пірамідного нейрона - це синапси. Під час навчання змінюється форма всього нейрона, посилюються навіть не активні в данй момент синапси, виникають нові відростки на аксонах та дендритах. Якщо ви граєте на музичному інструменті, читаєте, жонглюєте😁, то зміни у нейронах можна помітити на МРТ!
https://www.americanscientist.org/blog/science-culture/neuroscience-as-neuroart
Порівняй будову ділянки зорової кори головного мозку місячної дитини та дорослого.
Перша колонка ліворуч - нейрони кори дорослої людини, посередені - дитини. Третя колонка містить зображення не лише клітин, але й відростків. Чим більше ми отримуємо інформації, тим більше відростків та синапсів, тим більше збереженої інформації. На рисунку чітко видно шість шарів нейронів.
Отже, навчаючись ми активуємо нейрони, які шалено галузяться та обростають синапсами. Мозок активно змінюється формуючи "бази даних". Вирішив вивчити англійську? Потрібні багаторазові повторення! Бажаєш швидко обчислювати, складати рівняння реакцій, розв'язувати задачки з фізики, з хімії, геометрії, алгебри? Спочатку самостійно розв'яжи найпростіші завдання - вирощуй синапси: створюй моделі, які твій мозок зможе використати!
А ще мозок потребує повноцінного харчування, достатньої кількості кисню, фізичної активності, аби цією достатньою кількістю кисню її наповнити.
А як ти допомогаєш мозкові працювати?
- Чи дотримуєтеся ви принципу «тарілки здорового харчування» (половина — овочі та фрукти, чверть — білки, чверть — цільнозернові продукти)?
- А) Так, намагаюся кожного дня.
- Б) Частково.
- В) Ні, їм переважно те, що подобається.
- Скільки разів на день ви зазвичай харчуєтеся?
- А) 4 рази.
- Б) 2–3 рази.
- В) Більше 5 разів або постійно перекушую.
- Як часто ви вживаєте фастфуд, газовані напої або продукти зі штучними барвниками?.
- А) Майже ніколи.
- Б) 1–2 рази на тиждень.
- В) Щодня.
- Яку кількість чистої води ви випиваєте за добу?
- А) Достатньо (понад 1,5 л).
- Б) П’ю мало, частіше замінюю воду чаєм чи солодкими напоями.
- Скільки часу на день ви проводите в нерухомому положенні (за комп’ютером, гаджетами, телевізором)? .
- А) Менше 2 годин.
- Б) 3–5 годин.
- В) Понад 5 годин.
- Чи робите ви розминку перед фізичними навантаженнями та чи стежите за технікою виконання вправ?.
- А) Так, завжди.
- Б) Інколи забуваю.
- В) Ні, вважаю це зайвим.
- Чи стежите ви за своєю поставою під час сидіння за партою чи столом?.
- А) Так, тримаю спину рівно.
- Б) Часто сутулюся.
- Як часто ви чистите зуби та чи відвідуєте стоматолога для профілактики?.
- А) Чищу двічі на день (вранці та ввечері), відвідую лікаря раз на пів року.
- Б) Чищу лише вранці, до лікаря йду лише коли болить.
- Чи дотримуєтеся ви правил гігієни шкіри (регулярний душ, чистий одяг, використання SPF-кремів влітку)?.
- А) Так, це моя щоденна звичка.
- Б) Не завжди звертаю на це увагу.
- Яка тривалість вашого нічного сну?
- А) 8–9 годин.
- Б) 6–7 годин.
- В) Менше 6 годин.
- Як ви справляєтеся зі стресом та негативними емоціями?.
- А) Займаюся спортом, слухаю музику, спілкуюся з друзями.
- Б) «Заїдаю» стрес солодощами.
- В) Не маю дієвих способів, довго переживаю образи.
- Чи усвідомлюєте ви, що алкоголь (зокрема пиво) та куріння є отрутою для клітин ваших нирок та нервової системи?.
- А) Так, повністю відмовляюся від цього.
- Б) Знаю, але вважаю, що «трохи» не зашкодить.
- В) Не замислювався / незамислювалася над цим.
- Як ви ставитеся до вакцинації та медичних оглядів?.
- А) Позитивно, вчасно роблю щеплення за календарем.
- Б) Побоююся побічних реакцій, уникаю лікарів.
- Чи обмежуєте ви вживання солі до 4–6 г на добу, щоб вберегти нирки від перевантаження?.
- А) Так, намагаюся не досолювати їжу.
- Б) Люблю солоне (чипси, горішки, соління).
